"ЙДУ НА СКАРГУ"
На сцаса 1 з полудня прийшла до попа на скаргу на свого ґазду війтиха.Анця Легиканич. Лице в синяках, подряпане; попід очі позапухала. Привіталася і приступила відразу до речі: "Няй ся єгомосць подивлят у мою метрику. Я вже сорок літ доживаю з ним, а він мені головицю розбиват, кистячко розтрясат. Не встигла-м си взяти тоту рянду пообскубав жменями волося, Як би-м звергла з себе сорочку... Зайшло з такого недоброго, з пустих річей"...
Читати повністю →
Камінястим руслом пливе річка Коблянка. Сонячне проміння, немов золоті струни, мерехтить по її поверхні. На узгір'ях понад рікою далеко за селом Волею простяглася величава діброва, яку люди найменують Могилою на пам'ятку кровавої події між двором і мужиками. У стіп діброви стоїть циганська хата. В неділі і свята збираються на Могилі менші й більші гуртки людей із сіл, що притикають до широкої, довжезної діброви: з Волі, Шуми, Замарина, Червоного Потока...
Читати повністю →