Далеко десь у теплих-теплих снах...
Далеко десь у теплих-теплих снах
я поміж трав у дідових чоботях…
І сонця до землі відчутний дотик,
і вечір матіолами пропах.
А я ще хочу встигнути на шлях,
бо дід конем вертатиме з роботи...
Мироненко Ірина
Повні тексти творів
Жив собі журавель та журавка…
Жив собі журавель та журавка.
Наносили вони сінця повні ясельця.
А хто ж буде сіно в копи складати?
Журавлята, милий мій, журавлята...
Сідає сонце
Поміж тополь — розпечений казан,
і хмара парою клубочиться над ним.
І знову з горбокоником чудним
по стежці небокраю йде Іван.
Ще трохи — і шугне у ту кипінь,
і вийде красенем, живші собі, здоровий...
Тихо-тихо Дунай воду несе…
"Тихо-тихо Дунай воду несе,
а ще тихше дівка косу чеше…"
В три струмочки сплітає —
пасмо до пасма.
На вигоні дівка дитинство пасла...
Ще з дописьмового, з лялькового ще віку…
Ще з дописьмового, з лялькового ще віку
аж до закоханого в мене чоловіка
я вислухала стільки від мужчин
про подруг з дитсадка і про дружин,
що завагалася: а може, я й не жінка,
а в жінку втілена — для зручності — шпаринка
для сповідей, картань і каяття...
Дивіться також