Березневий каламут
Розірвала краля-мавка
льняно шитий гомін-жгут;
плине зграйно, плине плавко
березневий каламут...
Розірвала краля-мавка
льняно шитий гомін-жгут;
плине зграйно, плине плавко
березневий каламут...
Ой там у полі…– на обніжку
тліє блакитний жар…
Нащо так рано, метелику-сніжку,
нащо так рано з-за хмар?
Ой та погасли…– ті жарини –
змерзли волошки в межі…
…Білий метелик лине та лине,
білий метелик сніжин...
І
Краплю крові. Кожну хвилю краплю крові місту:
Скло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом.
На плакатах не атрамент. І не фарби. Кров.
Пензлі-пучки умочайте в колектив-цебро...
Сьогодні ходив на могилу матусі:
ще мріє барвінок під снігом,
ще лози схилилися — лози у тузі,
ще тихо,
а з бані блакитної промене-шовком
всі плями, всі тіні зітерті...
Цвітом яблунь засніжена стежка.
…Білі-білі душі нарцисів…
На межі тиховійних узліссів
перетнеться мережка.
Гомін буде. Розійдеться тихий.
…Білі-білі душі нарцисів…
На межі тиховійних узліссів
засотаються сміхи...
Риємо — риємо — риємо
землю, неначе кроти;
з кутів плазуємо зміями,
сіємо — сіємо — сіємо.
буйні червоні цвіти.....