З віршованої повісті "ІСЕ МОНОГАТАРІ" (кінець XI ст.)
Перекладач: Микола Лукаш
Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990
* * *
Ріжуть стріч-траву:
вже, мабуть, не буде стріч,
хоч і позову...
Скажи, рибальський човне,-
нaщо і про щo воно?
* * *
Що за дивна вість —
усі гори зібралися,
посходили з місць?
Зійшлись гора з горою
прощатися з весною.
* * *
На бережині
жде зеленая сосна,
не байдуже, ні!
Не така біла хвиля —
згорда гляне й побігла.