Левко Лепкий народився 07 грудня 1888 року в селі Поручик Бережанського повіту, тепер с. Бище Бережанського району Тернопільської області — український письменник, видавець, композитор у США. Син Сильвестра, брат Богдана та Миколи Лепких. Левко Сильвестрович закінчив Бережанську гімназію, а потім з 1909 по 1914 рр. навчався у Краківському університеті. Учасник Першої світової війни. У 1931—1939 працював директором українського курорту "Черче" біля Рогатина, був одним із його співзасновників. У 1940 р. виїхав до Кракова, а з 1944 р. — до США. Один із організаторів та командир кавалерії Українських січових стрільців. Належав до літературного об’єднання "Богема" та Товариства письменників і журналістів імені І. Франка у Львові. Був директором видавництва "Червона калина", редактором сатирично-гумористичних журналів "Будян", "Зиз".
Друкувався в журналах "Шляхи", "Нові шляхи", "Календарі Червоної калини" та інших. Окремі вірші Левка Лепкого опубліковано в антології "Струни" (1922).
Автор п’єси для дітей "Сон Івасика" (1922 р., з нотним додатком). Один із видавців пісенника "Великий співаник "Червоної Калини" (1937). Упорядник пісенника "140 пісень з нотами" (1940, містить святкові, козацькі, стрілецькі, побутові, любовні та лемківські пісні, коломийки, гагілки, веснянки). Один із засновників першого на західноукраїнських землях літературно-мистецького театру "Співомовки" і лялькового театру сатири і гумору "Вертеп наших днів" (обидва у Львові).
Написав пісню "Журавлі" (слова Б. Лепкого; відома також під назвою "Чуєш, брате мій?") та пісні на власні вірші "Ой видно село..", "Маєва нічка", "Бо війна війною", що стали народними. Редакцією журналу "Тернопіль" 1992 р. встановлено літературно-мистецьку премію імені братів Богдана і Левка Лепких. Помер Лепкий Левко Сильвестрович 28.10.1971 р. у місті Трентон, США. Псевдоніми Левка Лепкого — Зиз, Зазик, Льоньо, Леле, Швунг, Оровець)