Лев Іванович Василович (літературні псевдоніми і криптоніми Лев Сапогівський, Недотятько Гринько) народився 11 квітня 1858, Скала, нині Скала-Подільська.
Народився в сім'ї лісника.
Навчався в школах у Лосячі, Скалі, Бучацькій гімназії при місцевому монастирі оо. Василіян, працював учителем на Тернопільщині (1876—1879 роки в с. Сапогові, 1880 року в Скалі, 1880—1882 роки в с. Вільховець, нині всі — у Чортківському районі). Від 1882 року жив у Львові, співпрацював з редакцією газети "Зоря".
Листувався з Іваном Франком (з 1876 року), за зв'язки з ним зазнав переслідувань.
Автор оповідань, гуморесок, критичних статей, збирач фольклору. Друкувався у львівському журналі "Зоря" — перше оповідання 1880 року, згодом працював в ньому редактором. В оповіданні "Марійка", повістях "Безвинний", "Вирвана картка з моєї біографії", інших, подає реалістичні картини з життя селян галицького Подністров'я. Написав кілька романтичних оповідок — "Старий палац", "Смерть з любові".
Польською мовою його твори переклав Володимир Масляк.
Помер 8 травня 1883, с. Целіїв.