Народився 1 січня 1837 року в с. Калиті на Чернігівщині. Походив зі старої козацької родини.
До 14-ти років ріс і виховувався у сім'ї. Від 1851 року у Санкт-Петербурзі: навчався в інженерному училищі (1851—1855), потім у Михайлівській інженерній академії (1855—1857), яку закінчив у званні підпоручика.
Залишивши у травні 1860 року військову службу оселився у Калиті. Якийсь час працював у повітовій межовій комісії. Був мировим посередником у Мінській губернії, головою Остерського земства.
Перші його публікації з'явилися I860 року у "Черниговских губернских ведомостях".
У часописі "Основа" (1861—1862) публікував невеликі статті етнографічно-історичного змісту українською мовою. А за І. Франком — "оповідання "Антін Михайлович Танський", "Три пани", "Проскурка", "П'яниця", "Пожежа" та інші під псевдонімом Митро Олелькович".
В той самий час друкував свої твори в "Черниговском листке" (1861—1863), який видавав Л. Глібов.
Студіював українську історію, написав монографію "Гетьманство Дорошенка", що вийшла друком у часописі "Вестник Западной России" у Вільні (1867). Автор роботи "Андрусівський договір".
1881 року, мешкаючи у Києві, під час нервового нападу вискочив з вікна готелю і помер на місці.
I860 року у "Черниговских губернских ведомостях" з'явилися його перші публікації: нарис "Із Канева до Чигирина й назад", обробки казкових сюжетів "Семилітка", "Про городянку та бублики", записані у Каневі перекази про гайдамаків, а пісня "їхав Харько з Жаботина" — на Херсонщині.
Автор повістей і оповідань ("Антін Михайлович Танський", "Три пани", "П'яниця", "Пожежа", "Проскурка"), надрукованих в "Основі", історичних праць про Чернігівщину, про гетьмана П. Дорошенка та ін.
Розпочав публікацію великого дослідження з історії України під назвою "Остерскій уѣздъ. Историческое описаніе". Випуск I, що вийшов друком у Києві 1881року, 212 стор. (російською мовою), і охопив події у Східній Україні до 1669 року.
Після його смерті залишилося багато цінних рукописів.