Гавришкевич Іван (1827 — 1908, с. Кам'янка Волоська, Жовківський район, Львівська область) — український письменник , краєзнавець ,перекладач .Парох парафії в Кам'янці Лісній, почесний крилошанин греко-католицької Консисторії Перемишльської Єпархії, декан і ординаріятський шкільний комісар Потелицького деканату .
У 1848 — 1851, будучи студентом, здійснив кілька багатоденних мандрівок Самбірським і Стрийським повітами, вперше систематично обстеживши територію Галичини і Буковини, і першим з українців нанісши на карту близько 2000 висот цих земель.
У 1852 висвячений на священика.
З 1856 парох у Кам'янці Лісній.
Дотримувався москвофільських поглядів. З його ініціативи в Кам'янці Волоській засновано чотири москофільські читальні ім. М. Качковського (у Старому Селі, в Липнику і дві в Кам'янці Лісній), поширювалися москофільні часописи "Руське слово", "Галичанин".
Завдяки ініціативі і старанням І. Гавришкевича побудовано дочірню однобанну церкву Успення Теодозія Печерського в Новій Кам'янці.
Написав оповідання "Страхи", яке відносять до важливих пам'яток української готичної містичної прози XIX ст., краєзнавчо-етнографічний нарис села Кам'янка Волоська, опублікований в москофільському виданні "Галичанин", що й нині відіграє важливе значення в краєзнавстві й етнографії. Відомості з цього нарису були використані при написанні статті "Кам'янка Волоська" у фундаментальній праці "Словник географічний Королівства Польського…".
Джерело: Антологія української готичної прози Юрія Винничука