Олександр Подерв'янський народився 3 листопада 1952 року в Києві. Мати — Людмила Міляєва, мистецтвознавиця, збирачка старожитностей. Батько — Сергій Подерв'янський, художник, викладач у Київському художньому інституті. Дід, Семен Міляєв, також був художником.
1968 року закінчив Республіканську художню школу в Києві.
1976 року закінчив Київський художній інститут (спеціальність: станковий і монументальний живопис, графіка, театральний живопис).
1977 — служив в армії. Там почав писати історії з вигаданими героями й істотами в листах до товаришів. За спогадами Подерв'янського, про його твори знали працівники КДБ і вважали їх смішними. Після армії цікавився карате, якого навчався від товариша-студента.
З 1980 року — Член союзу художників України. Його картини виставлялися в Росії, Узбекистані, пізніше в Канаді та США.
Літературні твори Подерв'янського з кінця 1980-х поширювалися підпільно. В 2006 році видані в чотирьох томах.
Твори Подерв'янського написані суржиком із широким використанням лайливої лексики. Серед провідних тем — проблеми радянського та пострадянського суспільства: втрата індивідуальності (бажання "жити, як усі"), прагнення до хибних авторитетів, несамостійність (покладання вирішення негараздів на різноманітних суворих "вождів"), нехтування теперішнім задля примарного майбутнього, безальтернативність у радянському способі життя. Персонажі творів Подерв'янського вживають перекручені радянські цитати та мовні кліше, змінюють ненормативною лексикою слова Пушкіна, Лермонтова, Островського.