Народився 23 травня 1965 р. в Івано-Франківську, Українська РСР.
Закінчив історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (тепер— Прикарпатський університет імені Василя Стефаника) (1988). У 1988—1998 рр. працював учителем історії і правознавства (в івано-франківських середніх школах № 18 і № 12) та викладачем (з 2001 р.— старшим викладачем, з 2004 до 2011 рр.— на посаді доцента) Західно-українського економіко-правничого університету. Літературну діяльність розпочав у 1987 р. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. З 2018 р. активно займається кінодраматургією. Член Асоціації українських письменників (з 1997 р.), Національної спілки письменників України (з 2012 р.). Живе в Івано-Франківську. Одружений.
Літературну діяльність розпочав у 1987 р. Не належить до жодної літературної школи, виробив власний прозовий стиль, метафоричний, насичений змістовими парадоксами та спрямований на інтертекстуальну гру з читачем. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. Його романний кейс можна умовно розділити на чотири магістралі: історичну, фантастичну, артгаузну та конспірологічну. Першим романом був Адепт (у співавторстві з О.Гуцуляком), найновіший — "Патерн", вийшов друком у 2021 р. Роман "Втеча майстра Пінзеля" (2007) отримав диплом IX Всеукраїнського рейтингу Книжка року в номінації "За найкращий видавничий проект — 2007" та зайняв перше місце в Топ-10 книг за версією журналу "Афіша" (2008), роман "Богиня і Консультант" (2009 р.) був нагороджений Міжнародною літературною премією "Портал", а роман "Каїн" здобув перше місце у рейтингу "Книжка року-2020" у номінації "Жанрова література".
Автор культурологічного терміну Станіславський феномен, що описує появу в Івано-Франківську на початку 90-их років групи письменників та художників, зорієнтованих на цінності дискурсу Постмодернізму. Визначив цей феномен як поєднання трьох соціально-культурних форматів: "настрою", "повідомлення" та "канону". Видавав нерегулярний часопис "Плерома". Автор ідеї та упорядник № 1-2, 1996 та № 3, 1998, у якому була вміщена Мала українська енциклопедія актуальної літератури "Повернення деміургів".
У 2002 році упорядкував 26-те число культурологічного часопису Ї.
Володимир Єшкілєв цікавиться культурою, історією та релігійними вченнями країн Сходу. Відвідав сакральні центри Індії, Ірану, Тибету, Непалу,Близького Сходу та Південного Кавказу. Свої мандри описує у тревел-блогах. Подорожні записки 2007 р. увійшли до книжки "Тибет", виданої у Лілея-НВ.
У 2011—2014 рр. був куратором проекту "Карпатська Мантикора". В межах проекту було проведено три Міжнародні літературні фестивалі "Карпатська Мантикора" та видано два числа часопису "Мантикора" присвячених актуальним проблемам української фантастики, фентезі та альтернативної історії. Під час фестивалів проводився конкурс "Золота мантикора" на найкраще оповідання у напрямі метареалізму.
З 2018 р. активно займається кінодраматургією.
У 2019 р. кіностудія "Ukrainian West Film" зняла повнометражний хужожній кінофільм — конспірологічний трилер "Pattern" за п'єсою Володимира Єшкілєва "Impudicus". Автор зіграв у фільмі одну із головних ролей — політтехнолога — Августина Бавловського. Фільм планується до виходу на екрани навесні 2022 р.