Кирій Іван Іванович (12 червня 1924, с. Пасківщина, Згурівський район, Київська область, УСРР – 24 грудня 1998, Київ) – український письменник, прозаїк. Член НСПУ.
Випускник факультету журналістики Київського університету (1960) та Вищої партійної школи при ЦК КПУ (1964). Працював у видавництві "Молодь".
У Переяславі на честь І. І. Кирія встановлена меморіальна дошка на будинку по вулиці Гімназійній, 20а, де протягом 1968–1971 років проживав письменник;
2014 року на честь письменника Івана Кирія названо вулицю у Переяславі (колишня вулиця Фадеєва).
Твори:
"Ключі до щастя" (1958) перша збірка оповідань присвячена дитячим та юнацьким рокам і. Франка;
"Як ми їздили в Каховку" (1960) збірка оповідань, твір для дітей
"Сигналісти" (1964) твір для дітей
"Мій друг Кася" (1966) твір для дітей
"Пташкам літати в небі" (1968) твір для дітей
"Спасибі вам, люди!" (1970) повість
"Листок з календаря" (1974) збірка повістей та оповідань
"Над Дніпром" (1978) повість
"Пригоди Касі-Васі Гармаша" (1980) повість для дітей
"Вечеря для зайця" (1982) твір для дітей
"Ровесники" (1983) збірка повістей та оповідань
"Сліди під вікном" (1983)
"Не спіткнутися в дорозі" (1985) – про будні міліції, її боротьбу з криміналом
"Братова медаль" (1985) твір для дітей
"Після грози" (1987) збірка містить оповідання про Тараса Шевченка та Івана Франка
"Хлопці з Вишневого" (1988) Збірка
"Загадковий Ус" (1990) Збірка
"Скарга прокурору" (1990) Збірка
"Голодна весна" (1993) автобіографічна повість про Голодомор 1933 р. в Україні
Усі зазначені книги видано у Києві.