Омер Ашик (1621-1707)— середньовічний поет-ашик, один із найвідоміших представників тюркомовної ашицької поезії загалом. Ашицька поезія (кримськотат. ашыкъ — закоханий) є особливим видом літературної творчості, представники якої — народні поети-співаки — супроводжують свої виступи грою на струнно-щипковому музичному інструменті сазі. Звідси й інше найменування цієї поезії — "поезія саза".
Життя Ашика Омера овіяне легендами; документальних свідчень, що стосуються його особистості, практично відсутні. За переказами, народився він у Гьозльові (нині Євпаторія), там же здобув освіту та провів юність. Більшість його подальшого життя пройшла в поневіряннях по Османській імперії. Є думка, що Ашик Омер належав до так званих яничарських ашиків, тобто поетів-співаків, які супроводжували османські війська у походах. Як випливає з творів поета, у свої яничарські роки він побував практично у всіх куточках держави Османа. У його віршах зустрічаються назви містечок та міст нинішніх Росії, Польщі, Туреччини, Болгарії, Румунії, Боснії, Греції. Помер поет у тому ж Гьозльові, де й був похований. Щороку в Євпаторії проходять щорічні ашикські читання, присвячені життю та творчості середньовічного поета.