Марія Дмитренко (псевдонім Богдани-Марії Юліанівни Світлик) (*24 квітня 1918, м. Перемишль — † 29 грудня 1948, с. Либохора, Сколівський район, Львівська область) — українська письменниця; вояк УПА, керівник Львівського міського жіночого проводу ОУН.
Народилася 24 квітня 1918 року в Перемишлі, у двадцятих роках з батьками переїхала до Львова, вчилася в гімназії сестер-василіанок, жіночій гімназії, після якої 1936 вступила на факультет класичної філології Львівського університету.
За активну підпільну діяльність в ОУН навесні 1939 року була арештована польською поліцією, засуджена й ув'язнена в тюрмі "Бригідки". Там ділили з нею долю по тій же справі Люба Шевчик і Надія Курнатович. Звільнена з тюрми у вересні 1939 року, вона продовжує підпільну роботу, але вже в інших умовах. У рядах ОУН та УПА активно діє як член підпільних редакцій "Смолоскип", "Ідея і чин", різних видань осередку пропаганди ОУН і бюро інформації УГВР. У підпіллі вона користувалася псевдонімом "Ясна Світлана", а в літературних творах "Марійка Дмитренко".
Її чоловік, Зенон Литвинко, родом зі Стрия, закінчив гімназію в Рогатині, брав участь у підпільній роботі, вчився в лісничій академії, вступив у ряди дивізії "Галичина" і, правдоподібно, без вісти загинув у боях під Бродами. У грудні 1941 року народила сина Андрія, та боячись переслідування родини, Богдана їде в Жидачів і там передає сина на виховання своїй мамі, яка усиновила його і дала інше прізвище.
Життя Богдана закінчила трагічно — 29 грудня 1948 року вона загинула у бою з енкаведистами в карпатському селі Либохорі.