Справжнє прізвище Іван Дмитрович Міненко. Народився 07.01.1897 р. в слободі Бойківка на Харківщині.
Служив на Далекому Сході та Алтаї (1917–1922), навчався в Академії комуністичної просвіти у Москві.
У 1924–1925 рр., працюючи директором українського педагогічного технікуму на Кубані в станиці Полтавській, організував філію українських письменників "Гарт". Згодом, переїхавши до Москви, вступив до всеросійської організації українських письменників "СіM" ("Сіло і Місто") і стає заступником голови московської письменницької організації (українська секція). У 1925–1926 рр. був інспектором Наркомосу у м. Кзил-Орда (Казахстан). У 1926—29 рр. викладав у школі, в Педагогічному технікумі ім. Г. Сковороди у Харкові, у 1929–1931 рр. – редактор літературної сторінки в газеті "Диктатура труда". У 1931–1933 рр. навчався в Інституті червоної професури, викладав літературу в Інституті профосвіти у Харкові. У 1933–1934 рр. – на журналістській та партійні роботі у Харківській та Вінницькій областях.
З 1935 р. завідував кафедрою літератури і мови Педінституту у Вінниці.
Видав п'єсу "Лебедина пісня", збірки віршів "Прорість" (1926), оповідань "Весняні зорі" (1928), а у співавторстві з Михайлом Туган-Барановським [12] – збірку віршів "Молодик" (1927). Поезії дивовижно нагадують поетику В. Свідзінського.
Заарештували І. Дорожнього 15.08.1935 р. В автобіографії для чекістів він писав: "Отец мой крестьянин-бедняк, был выслан в 1904 г. в Сибирь, мать домашняя хозяйка. До 1926 г. я жил в Сибири. Являюсь членом Коммунистической партии с 1917 г., за что и исключили ли меня из партии, я до настоящего времени не знаю, в других партиях не состоял. В 1918 был красным партизаном на Алтае. В 1920–1921 гг. был в Красной Армии в первом революционном полку, три месяца занимал должность комиссара полка, а затем опять был в партизанах до октября 1921… Женат, имею ребенка 10 лет, не судился, под стражей нахожусь с 15.08.1935".
22.10.1935 р. І. Дорожнього засудили до розстрілу, який замінили 10 роками ув'язнення. Покарання відбував на Соловках. 3.11.1937 р. його розстріляли у Сандармоху.
Джерело: Юрій Винничук. Невідоме Розстріляне Відродження. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2016. 768 с. ISBN 978-966-03-7531-4