Народився 3.03.1890 р. в с. Луценки на Полтавщині. Навчався у Київському університеті, проте не закінчив його. Деякий час учителював на Сумщині. Працював у видавництві "Струмок" (Житомир), а 1920-х – у київських газетах "Більшовик" і "Пролетарська правда", з 1929-го – редактором у ВУФКУ й на кінофабриці (1931–1933). На сценарному та режисерському факультетах Київського кіноінституту викладав теорію драми, сценарію і літератури.
Я. Савченко активно друкувався в газетах і журналах, окремими виданнями вийшли книжки "Азіятський апокаліпсис" (1926), "Поети й белетристи", "Проти реставрації греко-римського мистецтва" (1927), "Доба й письменник", "Народження українського радянського кіно" (1930), "П'ятнадцять років театру імені І. Франка" (1935).
Першого вірша надрукував у журналі "Ілюстрована Україна". З 1917 р. публікує у періодиці багато статей та фейлетонів. Поезії друкує в журналах "ЛНВ", "Мистецтво", "Глобус", "Зоря", "Життя й Революція", "Гарт". Видав збірки поезій "Поезії" (1918) та "Земля" (1921), відтак публікував вірші лише в періодиці, активніше зайнявшись теорією літератури.
У 1933 р. його звільнили з усіх посад "за протягування націоналістичних поглядів", а серед ночі 17.09.1937 р. Я. Савченка заарештували. 1.11.1937 р. його засудили до розстрілу. Вирок виконали наступного дня.
Джерело: Юрій Винничук. Невідоме Розстріляне Відродження. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2016. 768 с. ISBN 978-966-03-7531-4