(1922 — 31.10.2004)
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 — 1961 рр. — заступник головного редактора журналу "Перець", згодом заступник головного редактора журналу "Мистецтво". Друкується з 1940 року. Окремими виданнями вийшли: поема "Слався, Вітчизно моя!" (1958), поетичні збірки сатири та гумору "Великі цяці" (1956), "Карикатури з натури" (1963), "Коротко і ясно" (1965), "Щоб вам весело було" (1967), "Мініатюри та гуморески" (1968), жартівлива поема "Куміада" (1969), "Усмішки" (1971), книжки для дітей "Пушок і Дружок" (1957) та "Старі друзі" (1959), написані в співавторстві з Ф. Маківчуком, "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958) — у співавторстві з Б. Чалим, "Іванець-Бігунець" (1963), "Як сторінка, то й картинка" (1964), "Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу" (1965), "Перченя" (1966).