Перший лист до матері він написав з пересильного табору Кемі. Він молить приїхати на побачення. Просить вислати зошити і блокноти для віршів, сімейні фото, конверти та поштові картки. Прохає взнати в Москві адреси інститутів, в яких він мав би право вчитись заочно...
В червні він пише вже з Соловецького острова: "Зеленіють берези.. Живу я в монастирському Кремлі, за стіни виходжу тільки на роботу або на стадіон по вихідним. Працюю я до цього часу на ріллі: саджав буряки та полов моркву та ріпу... Не писав я так довго тому, що звідси дозволяють лише один лист на місяць..." Знову передає вітання Чернігівській рідні і просить прислати олівці та підручники англійської та французької мови та латині...Шле свій портрет і фото. Потім листи стають все рідше, зате об’ємніше. Все більше туга за Батьківщиною.З приходом у НКВС Єжова він вимушений писати вже російською. Липень 1937: "...Я понемногу занимаюсь английским языком и стараюсь побольше читать. Теперь, когда пришло лето, ещё больше тянет домой на юг. На днях я получил посылку от отца, а в начале месяца получил и деньги... Единственное, что я прошу тебя выслать – это карточки. Снимись и пришли мне свою большую, хорошую карточку, я вставлю её в рамочку под стекло и повешу над моей койкой. Ты мне пишешь большие хорошие письма, и я не могу представить себе, как бы я здесь существовал без них... мне остаётся только сесть у моря – ждать погоды. Отчего ж не ждать. Буд-то воды наши годы станут прибывать, поразвеет пыл горячий, проминут года, и под камень, под лежачий потечёт вода… Мамуся, как здоровье дяди Феди, как окончилась у тёти Жени (моя бабуся — авт.) операция, как дела у её Ирочки(моя мати.авт) и Евгения? Приехала ли Муся, что пишет Талюся? Я тебя очень люблю потому, что мама единственный человек в нашей жизни, а остальные для нас только люди…".
Це був його останній лист. Далі на закритій трійці постановили:"9 октября 1937 года под председательством —-— Заковского, при членах В.Гарине и Позерне, секретаре Егорове по Делу # 103010-37 г. Оперативной части Соловецкой тюрьмы ГУГБ НКВД СССР: ВОРОНОГО Марка Николаевича, 1904 г.р., украинца, гр. СССР, из дворян, ур.г. Чернигова, УССР, служащего, образование высшее, литератора-журналиста, служил добровольцем — рядовым в белой армии Деникина, послед. Место службы — член Союза писателей в г. Киеве.— Приговором Воентрибунала КВО 1-4.2.36 г. к л/свободы на 8 лет. – РАССТРЕЛЯТЬ!
ВСЕ …
К.т.н. Володимир Сиротенко(Вербицький)
Племінник Марка Вороного