Масаока Сікі — великий поет японського "срібного" століття, "останній патріарх хайку". Він прожив недовге, але яскраве життя. У буремні роки реформ він зумів врятувати від загибелі традиційні жанри японської поезії — танка і хайку.
Масаока Сікі (справжнє ім'я — Масаока Цуненорі) народився 17 вересня 1867 року в місті Мацуяма провінції Іє, в сім'ї небагатого відставного самурая. У восьмирічному віці, навчаючись в парафіяльній школі при місцевому храмі, Масаока прийняв рішення стати вченим-філологом.
Уже в дванадцять років він пише свої перші вірші і прозу. У 1883 році Масаока закінчив середню школу і відправився в Токіо, де взяв собі літературний псевдонім Сіки. У 1890 році Сики поступив в Токійський імператорський університет на факультет літератури.
А з 1892 року Сики повністю присвятив себе сочинению хайку. Через рік була опублікована серія його статей "Бесіди про Басі", де він критикує обожнений образ Мацуо Басьо і закликає до оновлення традиційних форм японської поезії — танка і хайку. Саме Сики ввів термін "хайку", там самим відокремивши мистецтво одиночних тривіршів від мистецтва Ренго. У цю пору він також почав писати статті про традиційної поезії.
Сики зміг сформувати коло однодумців, а також власну школу хайку. Згодом поетичне суспільство прийняло назву "Хототогісу" і зайняло панівне становище у світі хайку, яке зберегло і сьогодні.
Помер Масаока Сікі 19 вересня 1902 року в Токіо.