КАЛАДЗЕ Карло Ражденович [10 (29).III 1904, м. Кутаїсі — 11.XII 1988, Тбілісі] — груз. рад. поет, драматург. Член КПРС з 1939. В поемах "Виклик Сходу" (1929), "Учардіоні" (1932), "Епос гір" (1934), зб. поезій "Хертвіські світанки" (1937) відобразив соціалістичні перетворення в Грузії. Боротьбі рад. народу проти нім.-фашист. загарбників присвятив поетич. цикл "Зустрічі на ратному полі" (1942), поему "Сонце сходило в диму згарищ" (1943). Поема "Батько" (1964) — про складні морально-етичні проблеми, спадкоємність поколінь. Роздумами про минуле й сучасне Грузії сповнені поема "Думи" (1970), зб. "Тільки вибране, тільки нове" (1976). Автор багатьох лірич. поезій, п'єс ("Як це було", 1929; "Хатідже", 1933, та ін.).
Україні К. присвятив поетичний цикл "Хіба далеко береги Дніпра?", вірші "Леся Українка в Сурамі", "Звук пандурі", "Дві радості" та ін. Переклав окремі твори Т. Шевченка (вірш "Ми восени таки похожі..."), М. Бажана (вірші "Танцівниця", "Джерело"), С. Олійника (зб. "Вірші"). Ряд творів К. переклали М. Нагнибіда, М. Бажан, Б. Олійник, Л. Костенко, І. Драч, Р. Чилачава, С. Йовенко та ін.