Рембо Артюр
(1854-1891)
Французький поет А. Рембо належить до поетів, твори яких майже не друкувалися за життя. Слава до нього прийшла посмертно. Основний поетичний доробок створено протягом 4 років (1869—1873), але творчість його стала, за висловом С. Малларме, "безпрецедентною пригодою в історії мистецтва".
Новаторство митця: вводить у поезію народну мову, сміливі метафори, новий ритм, мобільні образи, висуває принцип вільного асоціювання — метод "галюцинації слів". Показовим у цьому плані є сонет "Голосівки". Свою поезію Рембо оголошує експериментальним "поетичним ясно-баченням", і сам знаходиться в пошуках, як і його "п'яний корабель" — багатозначний образ-символ.
Поетичні збірки А. Рембо: "Останні вірші" (1872), "Свята терпіння", "Осяяння", "Сезон у пеклі" (1873).
Поезії А. Рембо перекладали Юрій Клен, В. Бобринський, М. Терещенко, Г. Кочур, М. Лукаш, В. Стус та інші.