Гамсун Кнут
(1859-1952)
Справжнє ім'я — Кнут Петерсен. Норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії (1920), відомий романами "Голод" (1890), "Редактор Люнге" (1892), "Жінки біля колодязів", "Соки землі" (1920), "Коло замкнулось" (1936).
Творчі здібності Гамсуна виявилися рано. 1877 року він друкує першу повість "Загадкова історія...", яка мала успіх у читачів. Вирішує присвятити себе літературі, але вже наступний твір не знаходить підтримки. Заради заробітку Гамсун емігрує до Америки, але зв'язок з літературою не пориває: друкується в емігрантських журналах.
Повернувшись на батьківщину, Гамсун друкує свій роман "Голод", який приносить йому славу. Стильовою домінантою автора став принцип психологізму, розкриття вчинків героя через підсвідоме, через підтекстову деталь.
Твори Гамсуна пронизані турботою про людину, болем за безцільність її існування, в останніх романах автора відтворює духовну деградацію людини в умовах цивілізованого світу.
Гамсун свого часу гаряче підтримав політику фашистської Німеччини, за що був згодом покараний матеріально (штраф) і морально (зневага співвітчизників), а за два роки до смерті переосмислив свій життєвий шлях у книзі "По зарослих стежках".