Ференц Кельчеї ( 8 серпня 1790, Седеметр — 24 серпня 1838, Чеке) — угорський поет, публіцист, критик, політичний діяч, автор угорського національного гімну.
Писав патріотичні вірші ("До свободи" (1825), "Пісня Зріні" (1830)), присвячені боротьбі проти феодалізму, кріпацтва, за незалежність від Австрії. В 1826 р. заснував журнал "Élet és irodalom" ("Життя і література"), для якого написав багато статей з філософії, історії мистецтва і літературної критики. Історичний інтерес становить щоденник Кетеї, який він вів у 1832–1836 рр..
Був членом угорського парламента, де заявив себе найбільшим оратором ліберальної партії. Промови в сеймі та дидактичний твір "Параїнезіс" (1838) мали значний вплив на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі.
Поету встановлено мініскульптуру в Ужгороді.
На стіні Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, встановлено меморіальну дошку Ференцу Келчеї. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.