Генрі Девід Торо — американський письменник, мислитель, натураліст, суспільний діяч, попередник зеленого анархізму.
Генрі Торо народився 12 липня 1817 в місті Конкорд у штаті Массачусетс і в 1837 році закінчив Гарвардський університет. Під впливом Ральфа Волдо Емерсона він став послідовником трансценденталізму.
У 1845–1847 роках Торо жив у лісі, на березі Волденського ставу (недалеко від Конкорду) у хатині, яку сам собі побудував. Він самостійно забезпечував себе всім потрібним для життя. Цей експеримент з виживання він описав у книзі "Волден, або Життя в лісах" (1854).
Громадський діяч, Торо протестував проти того в політиці США, що вважав неправильним. У 1846 році, протестуючи проти війни США та Мексики, він демонстративно відмовився платити податки, за що ненадовго потрапив до в'язниці. Торо активно боровся за права афроамериканців. Як засіб боротьби він пропонував індивідуальну ненасильницьку непокору. Його памфлет "Про громадянську непокору" (1849) мав вплив на Лева Толстого, Магатму Ґанді та Мартіна Лютера Кінга.
Був натуралістом, боровся за охорону природи. Окрім того, він став одним із перших у США, хто підтримав еволюційну теорію Чарлза Дарвіна.
Генрі Девід Торо помер 6 травня 1862 від туберкульозу в рідному місті Конкорд.
Вплив Генрі Торо на розвиток ідеї охорони природи, особливо в США і Канаді, величезний. Власне кажучи, він першим у західній культурній традиції став говорити про дику природу, як про моральну і вільну сутність, яку саме за це і потрібно цінувати. Найважливішими його працями для природоохоронців є "Щоденник", есе "Прогулянки", "Волден, або Життя в лісах" й "Чорниця".
Слід зазначити, що за життя Торо не зрозуміли сучасники. Перше видання "Волдена" не розкуповували. 1906 року, коли було видано його повне зібрання творів, про Торо ніхто нічого не чув. Генрі Торо став популярний у США лише через понад століття після своєї смерті. Зараз він, нарівні з Джоном М'юром і Олдо Леопольдом, найцитованіший автор в екофілософських працях Заходу.
Торо був трансценденталістом і тому вірив в існування "наддуші" або божественної моральної сили, яка керує всім творінням. Він також вивчав буддійську релігію і був першим перекладачем буддійської "Лотус Сутри" англійською мовою. Все це значно вплинуло на розвиток його природоохоронних поглядів.
В одній зі своїх праць він пише: "Ліс наповнений таким же живим духом, як і людина". Концепція Торо про дику природу була революційна тим, що виявилася позбавленою будь-якої дискримінації дикої природи. На його думку, дика природа — ні що інше, як цивілізація, але інша, ніж наша. Ці думки чудові тим, що їх не існувало в колишніх західних культурних поглядах. Хоча Торо і не використовував термін "екоетика", він, по суті, був її ідеологічним засновником. Усе починалося з його тези, що "краще дарувати життя, ніж смерть". Краще кредо природоохоронному руху годі знайти.