Після аварії Ярина почувалася сиротою, адже загинули її батьки. Дівчинка була тяжко травмована, вона не могла ходити. Їй провели багато операцій, ніхто не обіцяв, що колись вона стане на ноги. Коли у її медичну картку вписували діагноз і визначали ступінь інвалідності, вона ледве стримувала сльози. Біль зменшувався з роками, але дівчина не могла забути аварію. Інколи вона кілька днів лежала в ліжку, бо її сковував біль.