Дівчинка збереже цю любов назавжди, бо має багато хороших спогадів про тата, мріє розповісти сестричці про нього, розповідає Павлусеві. Її тато назавжди став героєм. Саме тому у кінці твору вона говорить: "А просто над нашими головами стоїть зірка. Так високо, що вище й не буває. Та й дістати до неї можна лише очима. І лише очима можна сказати: "Я навіки люблю тебе, тату!"".