Мавка-Вербинка зробила багато добрих вчинків: покликала своїх подружок на поміч, коли прийшли мисливці, допомагала пораненим і конаючим; врятувала Кізочку, а згодом і доброго лісника. Автор ставиться до неї дуже позитивно. Це проявляється в тому, як він змальовує її красу та емоції ("З її чудових, такого кольору, як фіалки, очей полилися блискучі сльози"), розум ("знала вона й те, що на полюванні й добрі люди стають жорстокими, а пролита кров викликає в них лихий запал, що підштовхує їх до вбивства безневинних створінь"), добрі вчинки, мову. Автор використовує засоби художньої виразності, щоб підкреслити красу Мавки та усі хороші риси її характеру.