За лукавим, усміхненим образом оповідача – сам автор, який обожнював полювання. Але він був таким мисливцем, який ішов на полювання не вбивати, а уникнути насильства над природою. В усмішці незримо присутній образ автора: він виникає в ліричних відступах, окремих репліках оповідача. Автор-оповідач замислюється над проблемами людини та природи, людини й вічності земного буття. Оповідач – людина життєлюбна, оптимістично настроєна, тому тон розповіді переважно світлий, захоплений.