Усі починання Борулі, спрямовані на досягнення примарного щастя, завершуються поразкою. Інакше й бути не могло, адже для Борулі дворянство – це те, чим можна зовні прикрити своє мужицьке походження. Мартин ганявся за зовсім непотрібним, адже у нього вже було все потрібне для щастя: сім'я, достаток, справжні друзі.