Головний герой не позбавлений позитивних характеристик, він чесний, працьовитий, має почуття гідності, любить своїх дітей і бажає їм кращої долі. Проте Мартин наївний, бо фанатично вірить, що лише дворянство здатне зробити людину щасливою. Він відмежовується від своїх старих друзів Гервасія і Матвія, забороняє синові спілкуватися з Миколою, бо той простий мужик, примушує дружину жити за новими порядками, забороняє їй працювати. Мартин надто емоційний і некерований. Тверезий розум і логіка постійно нівелюються неврівноваженими емоційними станами. Борулю настільки захопили думки про дворянство і помсту своєму лютому ворогові Красовському, що навіть молитва головного героя втрачає християнський зміст: "О Пресвята Діво! Вмішайся в моє діло, поможи мені ворога свого доконать".