Мартин мріяв захистити права своїх дітей, оберегти їх тяжкої селянської праці, від "давньої залежності й бідності". Боруля марив тим, щоб хоч онуки його "були дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля!". Сина Степана Мартин бачив у майбутньому чиновником, який побудує кар'єру і одружиться з багатою дівчиною, а дочку Марисю прагнув видати заміж за чиновника, щоб вона жила в місті.