Схарактеризуйте сатиричні типи Трандалєва, Націєвського, Степана.

Який узагальнюючий образ чиновництва вони відтворюють?

Яскравий сатиричний персонаж – повірений Тренделєв. Його спеціалізація – махінації з документами, він уособлює бюрократичне суспільство, морально звиродніле й охоплене корупцією. Письменник постійно мав справу з такими ділками, працюючи чиновником, добре знав їхню психологію, а тому зневажав до глибини душі. Хижа сутність Трандалєва виявляється у його монолозі. Це авантюрист, єдиним мірилом учинків якого є гроші. Свій обов'язок представляти інтереси конкретної особи в захисті її прав він уявляє дуже специфічно: "…чи виграв, чи програв, а грошики дай! Живи – не тужи! Все одно що лікар: чи вилічив, чи залічив, – плати!". Його кар'єра – це шлях крутія: писар, об'їждчик, прикажчик, фотограф. Нарешті він знайшов тепле місце – "повіреничество" вдовольнило його фінансові апетити. Нечесний на руку чиновник одночасно веде справу Борулі проти Красовського і справу Красовського проти Борулі. Це особа, позбавлена будь-яких людських чеснот.

Націєвський зображений драматургом як ница, користолюбна й цинічна людина. Він ще не познайомився з нареченою, а вже сторгувався з батьком: "…п'ятсот рублів приданого, весілля на наш кошт, два годи доставлять у город топливо і деякі предмети на продовольствіє і хату поставить у городі…". Його стиль життя — гітара, тривалий сон, випивка. Відповідно – бездіяльність, безвідповідальність, вигода. Мова Націєвського вульгарна. Він розмовляє суржиком, говорить банальності ("зразу збрила", "распрекрасно", "любов – ето злодійка приходить зря…"). Усе це – свідчення розумової вбогості й аморальності канцеляриста.

Син Борулі Степан робить не свою справу, бездумно копіюючи документи в канцелярії. Він прагне добутися чиновницької посади не стільки шляхом якихось інтелектуальних зусиль, роботою над собою, щоденною старанною працею, скільки обманом, хитрістю, тобто так, як у чиновницькому колі було заведено. І батько навчає, як вижити в цій прогнилій системі: "Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам'ять… трися, трися меж людьми — і з тебе будуть люде!".

Степан, Націєвський і Трандалєв становлять узагальнюючий образ канцеляриста-чиновника, який не вирізняється інтелектом, дбає лиш про свою вигоду, вживає алкоголь, старається використати інших заради вигоди.