Ліричний герой вірша живе у світі неподіленої любові і прагне назавжди позбутися образу винуватиці його душевних страждань. Поезія будується як монолог-сповідь героя, крізь призму якого розгортається ліричний сюжет. Гама почуттів і переживань героя наростає з новою силою: закоханий не може виборсатися з потоку емоцій, логічно обґрунтувати свої намагання позбутися нав'язливого образу, назавжди стерти його зі свідомості, адже мила байдужа до світу його почуттів. У третій строфі ми дізнаємося, що ліричний герой не лише не може, а й не бажає вирвати з серця омріяний образ, прагне, аби він жив у його серці завжди. Ліричний герой самозречено буде кохати свою обраницю завжди.