Вірш "Задивляюсь у твої зіниці…" можна порівняти з віршем Володимира Сосюри "Любіть Україну". Обидва поети розкривають перед читачем щирі синівські почуття до своєї Батьківщини. У вірші Сосюри у кожному рядку звучить любов до рідного краю, ліричний герой закликає любити Україну і в "радості мить", і в "годину негоди". У цій поезії дуже чітко простежується громадянська позиція ліричного героя, що сповнений патріотичних почуттів. Ліричний герой Симоненка теж любить Україну і готовий пролитися "крапелькою крові" на її "священне знамено". Україна в обох творах виступає не як поняття загального політичного чи географічного значення, а як жива, як найдорожча мати, яка має безліч причин, щоб її любили. Обидва поети розуміють, що потрібно не лише любити батьківщину, а й робити щось для неї "своїми ділами", бути з нею і "в годину щасливу", і в "годину негоди" (Сосюра), заради неї мислити і творити, навіть віддати за неї життя (Симоненко). Поети використовують різноманітні художні засоби, щоб надати особливої переконливості ліричним роздумам автора.