Двовірш вирізняється виразними ознаками лаконізму й афористичності. Хоч це і найпростіший вид строфи, він містить глибоку, оригінальну думку. Можливо, саме тому авторка вибрала такий розмір, щоб переконати читача у тому, що кожна людина може мати крила. У вірші немає багато епітетів, авторка лише використовує відому метафору "крилатості" людини, але реалізує цю метафору в тексті оригінально й цікаво. Завдяки лаконічності вірш легко запам'ятовується.