Дедал виготовив для свого сина Ікара крила з пір'я і воску. Він попередив Ікара, щоб той не був самовпевненим чи зарозумілим: низький політ над морем може закінчитись тим, що морська волога заб'є його крила, а надто високий політ призведе до того, що сонце розтопить віск. Ікар не притримувався порад батька, злетів надто близько до сонця, віск розтопився, Ікар впав у море й загинув. Цей міф і вірш Ліни Костенко змушують зробити висновок про те, що людина повинна мати не фізичні, а духовні крила.