Головний герой поеми не відчуває фізичної неволі, для нього важливіше мати змогу вільно висловлювати свої думки і служити своєму народові. Тому навіть ув'язнення не пригнічує його, він має думки, які можуть полинути будь-куди, а найголовніше – "поет від свого люду Не почує слів догани".