Віталика непокоїть почуття невиконаного обов'язку. Бо що ж він відповість на запитання: як жив? Яке добро зробив людям? "По суті, нічого ще не зроблено в житті, хіба що примус кому полагодив та керогаз, а всі ті будовані і незбудовані твої кораблі, вони всі попереду, вони помандрують в майбутнє вже без тебе…".