У картині моря переважають світлі, яскраві, сонячні барви: суцільна голубінь, ніжно-блакитна шовковість небес, сапфірна синява. Усе ж пов'язане з крейсером, навпаки, чорне, похмуре, вороже. Він – один-однісінький, і це вже протиставляє його розкоші літнього дня, цілого світу у взаємозв'язках та доцільній єдності й красі – бовваніє, темніє Його стан – важка непорушність. Крейсер – сіре залізне громаддя, тло борту – брудно-сіре. Навіть море в міру наближення до крейсера, змінюється Це вже темна, лиснюча стихія.