Діти найбільше любили Тоню, бо вона виділялася своїми вигадками і веселим голосом. Хоч вона нікому не потурала, діти линули до неї. Дівчині вистачало енергії і на танці, і на співи, і на різні ігрища. Тоня розповідала їм про різні трави та про комах, про муравок та степових птахів. Навіть "Дошка юних забудьків", куди Тоня чіпляла загублені дітьми речі, не впливала на цю прихильність дітей до неї.