Для оповідача Павлусь не є ідеалом. У кінці твору він подає своє бачення щастя і воно зовсім не співпадає з поглядами головного героя. Народне уявлення про справжню людину завжди асоціювалося з працьовитістю, допомогою іншим, добротою, чесністю. Тому образ лежня є негативним, але оповідач відкрито не засуджує його, а за допомогою гумору показує, що насправді щастя не полягає у ситому житті.