"Люди заможненькі", "…і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою", "одного тільки синка — Павлусем звали", "синку", "діточок". Здрібніло-пестливі суфікси використовуються для вираження пестливості, ласкавості, але інколи набувають певних особливостей: надають негативного забарвлення, створюють специфічну емоційно-експресивну тональність. Це породжує експресію удаваної пестливості, зневаги. Наприклад: "Павлусеві вже не до меду; заснув манесенький — ніяк його і не розбуркаєш" (Павлусь зовсім не "манесенький", на той час йому уже 20 років, а через його бажання з'їсти меду мати вирішила вночі бігати по людях та ще й застудилася під час пошуків).