Одним з найпоширеніших засобів гумористичного зображення є мова оповідача та героїв і героїнь твору. Павлусева мати, звертаючись уже до дорослого сина, використовує зменшувально-пестливі суфікси: "Не ходи, синку: душно, сонце напече головку, голова болітиме". Такі ж виражальні засоби використовує оповідач: "Павлусеві вже не до меду; заснув манесенький — ніяк його й не розбуркаєш". Також поширеним засобом досягнення гумористичного ефекту є використання слова в одному реченні одночасно в прямому й переносному значенні: "тай годують скриню карбованцями, як свиню горохом".
Автор гумористичного твору з метою створення комічного ефекту вдається також до принагідних згрубілих коментарів (їх зазвичай беруть у дужки): "Тільки йому й робити, що цілісінький день їсть (а лопав здорово) і спить". Звичайно ж, гумору й дотепності додають перлини усної народної творчості – приказки й прислів'я.