Авторка змальовує у новелі неповторну індивідуальність, що вирізняється з маси. Героїня переймається тугою за високою досконалістю в усьому, характеризується внутрішнім аристократизмом, бажанням жити за критеріями ідеалу, а не буднів. У новелі головна увага зосереджена на дослідженні внутрішнього світу людини. Зовнішні події відступають на задній план. У творі присутні символи – монастирські дзвони, приборкання коня, гра в коня, музика як пробудження неконтрольованих емоційних переживань.