Героїня новели "Impromptu phantasie" смілива, вона не терпить упокорення й приниження, має тонку душевну організацію. Відчуває навколишній світ у тонах і барвах: "…поклавши голову в траву, замовкала й вслухувалась у жужжання. Лежала нерухомо, немовби в глибокому сні. Одначе не спала. Вона бачила образи в тонах, ...переживала в уяві з'явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі і плакала із смутку невиясненого…". Дівчина закохалася в музику з десяти років, коли почула пристрасні акорди від молодого аристократа, який налаштовував у її домі фортепіано: "Кождий його удар по клавішах і кождий живіший рух його електризували її та виводили з рівноваги… Те, що грав, була пристрасть, а як грав – зраджувало його яко людину…". Героїня стала дорослою, але грати на фортепіано так і не навчилася – не збулося пророкування аристократа-красеня… Але ті дитячі спогади весь час жили в дівчинці, тому вона не уявляла свого життя без музики, яка будила в ній дивовижні відчуття: "Я не вчилася музики ніколи. Я ніколи не могла "Impromptu phantaіsie" сама грати!.. Коли чую музику – готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна…".