Остап і Соломія пристали до гурту таких же втікачів, як вони самі. Ці люди два дні і дві ночі сиділи в яру, у вогкості й пітьмі, ховаючись і чекаючи перевожчиків із-за Дунаю. Всіх цих людей було чоловік з 30. Між ними були діти, хворі люди. Хтось молився, хтось тихо співав, хтось зітхав чи розповідав сумні історії.