Для Остапа воля – це звільнення від кріпацтва, право розпоряджатися своїм життям, це свобода, незалежність. Для Соломії воля – це більш вужче поняття. Для неї головне у житті – бути поруч з Остапом. Саме тому воля для неї – особисте життя з Остапом, це робота тільки на її і його благо. Соломія говорить, що не піде з Остапом до Січі у братчики, а житиме десь у слободі, хазяйнуватиме, а він із Січі наїздитиме додому, а то й зовсім облишиться на господарстві. Своє призначення жінка вбачає в тому, що догляне Остапа, випере одяг, догляне, голову змиє.