Читач сподівається, що дід або побачить хлопців і прожене або друзі таки проберуться у садок і нарвуть абрикосів. Та автор робить несподіванку: дід Штокало сам пригощає хлопців. Повоєнні роки були для підлітків голодними, тому прояв чуйності та доброти діда Штокала можна пояснити. Він розумів становище хлопців і вирішив зробити добрий вчинок.