Роман Запорожець очолює партизанів і мститься німцям. Довженко говорить про свого героя: "Це був воїн, безстрашний месник, подібний до прадідів своїх, ім'я яких він носив. За його голову покладена була фашистами висока ціна". Мандруючи в глибокий рейд, Роман потрапляє у Тополівку, рідне село, наче передчуваючи щось. У спаленому селі він знаходить у льоху серед трупів свою матір. Жінка змогла ще вимовити слово "Синочку!..." – і вмерла. Ця трагічна подія змусила Романа зі ще більшим завзяттям боротися. Наступного дня повстав увесь район.