Письменник показує такі картини, щоб показати, що не кожна людина здатна розуміти інших, допомагати, співчувати горю. Про таких людей Довженко пише так: "Чимало серед них було нікчемних людей, позбавлених глибокого розуміння народної трагедії. Недорозвиненість звичайних людських відносин, скука формалізму, відомствена байдужість чи просто відсутність людської уяви і тупий егоїзм котили їх на державних гумових колесах мимо поранених.".