Молодий командир партизанської роти Грицько Гулак зустрів Лавріна Запорожця неприязно і холодно, адже всі знали, що Лаврін був старостою села при німцях. Командир називає Запорожця катом, гадом, фашистським прихвороснем, який продавав у неволю молодих людей, навіть рідну дочку, запрягав людей у ярма. Все це підтверджує Іван Гаркавенко, який саме прийшов просити партизан прийняти його до себе. Гулак поводиться так, бо не знає, що, насправді, Лаврін допомагав партизанам, відправляв молодих людей не до Німеччини, а намагався врятувати, що його сини теж партизани.